Моніторингово-дослідницька діяльність

Моніторинг – це новий стиль науково-педагогічного й управлінського мислення, яке включає в себе неперервне і тривале спостереження, аналіз, синтез, порівняння, класифікацію, уміння здійснювати розумові операції, необхідні в усіх випадках, що вимагають висновків, узагальнень, визначення належності явищу або предметів до певного класу, оцінювання стану освіти й виховання, розповсюдження інформації про діяльність освітньої виховної системи, а також прогнозування динаміки та основних тенденцій її розвитку.

1.              Що можна вважати основною сучасного моніторингу якості освіти і педагогічного процесу?

Основою сучасного моніторингу слід уважати вимоги Національної доктрини розвитку освіти України щодо створення системи моніторингу освітнього процесу та ефективності управління освітою, визначення освіти « стратегічним ресурсом поліпшення добробуту людей, забезпеченість національних інтересів, зміцнення авторитету і конкурентоспроможності держави на міжнародній арені, вимоги державних документів і урядових актів щодо системи реформування, удосконалення змісту, форм організації, високих технологій та освітніх послуг».

2.              Які напрямки державної політики у сфері освіти є сьогодні пріоритетним?

Пріоритетним напрямом державної політики у сфері освіти національна доктрина розвитку освіти в Україні називає якість освіти.

3.              Що є умовою ефективності моніторингу?

Основною умовою ефективності моніторингу слід уважати ціле раціональну дію, що характеризується однозначністю й чіткістю усвідомлення суб’єктам, який діє, своєї мети, котра раціонально поєднана з чітко осмисленими задумами, адекватними з позиції суб’єкта, для досягнення поставленої мети.

4.              З якою метою має здійснюватися моніторинг системи освіти?

Моніторинг здійснюється з метою:

-                 Удосконалення педагогічних засобів;

-                 Визначення результативності навчання та виховання учнів;

-                 Порівняння навчальних закладів, установлення рейтингу;

-                 Створення певних інформаційних умов для формування цілісних уявлень про стан функціонування системи загальної середньої освіти на шкільному рівні, про те, які якісні та кількісні зміни відбуваються в ні й під впливом різних форм

-                 Виявлення і підтримка творчих керівників і педагогічних колективів навчальних закладів нового покоління, підняття їх престижу, конкурентоспроможності

5.              Які функції виконує моніторинг як засіб та інноваційно-інформаційна технологія спрямування й супроводу освітньої системи і педагогічного процесу?

1.              Активізуюча. Залучення до дослідження вчителів підвищує їх рівень педагогічної культури, відкриває можливості для пошуку нових форм і методів виховання, перебудови навчально-виховного процесу та управління ним з метою поліпшення якості підготовки дітей та молоді до життя.

2.              Аналітична. Одержані за показниками діяльності дані різноманітним чином аналізуються і відповідно інтерпретуються.

3.              Діагностична. Визначення досягнутого стану системи виховання, виявлення проблем, чинників, відхилень від певних норм і стандартів.

4.              Інформаційна. Вона дає можливість з’ясувати результативність навчально-виховного процесу, одержати відомості про його стан.

5.              Кваліметрична. Визначення системи індикаторів і критерії якості виховної діяльності та проведення оцінних процедур діє змогу скласти думку про якісний стан системи виховання.

6.              Корекційна. Відстеження в ході моніторингових досліджень конкретних прогалин у навчанні учнів, передбачає організацію в подальшому відповідної колекційної діяльності.

7.              Управлінська. Вирішальна з токи зору остаточного застосування інформації, одержаної в ході досліджень, тому що завершальним етапом реалізації моніторингової діяльності є прийняття певних управлінських рішень, спрямованих на усунення небажаних наслідків.